Богдан Дмитрович Гаврилишин — український, канадський та швейцарський економіст, громадський діяч та меценат. Впродовж 18 років був директором Міжнародного інституту менеджменту в Женеві (тепер IMD Лозанна). Є засновником Європейського форуму з менеджменту у Давосі (тепер Світовий економічний форум). Член Римського клубу, Світової Академії Мистецтва та Науки. Був консультантом компаній "General Electric", "IBM", "Unilever", "Phillips", у понад 70 країнах на всіх континентах. Свого часу був радником першого Президента України, чотирьох голів Верховної Ради, трьох прем‘єр-міністрів. З 1988 року працює здебільшого в Україні, створив Міжнародний інститут менеджменту, де був головою Наглядової ради, був головою ради Міжнародного центру перспективних досліджень, ініціював створення ряду студентських організацій. Тепер, як голова "Благодійного фонду Б. Гаврилишина", зосереджується на праці з молоддю.
Книга - фундаментальне дослідження актуальних питань соціального менеджменту, порівняльного соціального прогнозування та футурології.
Узагальнивши свій досвід життя в різних суспільних та національних формаціях, роботи в різних професійних сферах та на різних посадах, Богдан Гаврилишин представив методику аналізу суспільних настроїв, що дає змогу порівнювати різні нації-держави й давати досить точні прогнози їх подальшого розвитку. До речі, в першому виданні 1979-го р. було зпрогнозовано розпад СРСР, що зайвий раз доводить ефективність авторських розробок.
«Книга має три різні аспекти, три різні підходи, які водночас доповнюють один одного. Перший – аналітичний, за допомогою якого я намагаюся визначити основні причини або передумови того, що одні суспільства виявляються ефективнішими за інші. Другий – рекомендаційний, який дає змогу з огляду на попередній аналіз радити, що слід змінити в суспільному ладі тих чи тих країн, щоб підвищити ефективність його функціонування. Третій – прогнозний. Він допомагає визначити ймовірність здійснення запропонованих змін, а в разі неможливості їх реалізації – передбачити найвірогідніші й найсприятливіші зміни», - зазначає у передмові до третього українського видання Богдан Гаврилишин.
Богдан Гаврилишин народився 19 жовтня 1926 року у селі Коропець (тепер Тернопільська область, Україна). Отримав початкову освіту за польського і радянського режимів. Під час ІІ Світової війни у 1944 р. його забирають до Німеччини. Після 1945 р. він перебуває у таборі для переміщених осіб, де здобув середню освіту. В 1947 р. виїжджає до Канади, де спочатку працював лісорубом, організовував вечірні класи для українців з англійської мови та займався діяльністю у профспілках. Отримав дипломи бакалавра (1952) і магістра (1954) у галузі інженерії в Університеті Торонто. У 1954–1960 рр. займає посади з дослідництва, інженерної справи та менеджменту в Канаді. З 1960 р.— мешканець Швейцарії. 1976 р. здобуває ступінь Ph. D. з економіки у Женевському Університеті.
Майже тридцять років Б. Гаврилишин присвятив Міжнародному інституті Менеджменту МІМ-Женева. Займав посади Директора з навчання (1960–1968 рр.), Директора Інституту (1968–1986 рр.), почесного науковця (1986–1989 рр.). У Женеві він викладав «Економічний Розвиток», «Керівництво міжнародними операціями», «Світове бізнесове середовище», «Управління державами» та ін. На початку 1970-их цей Інститут 25-річчя свого існування вирішив відсвяткувати по-особливому. Так було засновано всесвітній форум у Давосі, куди щороку стали з'їжджатися перші особи світового бізнесу і політики.
У 1990 році засновує Міжнародний Інститут Менеджменту у Києві, де зараз є Головою Наглядової Ради. У 1996–1997 роках є Директором Міжнародної Академії Навколишнього Середовища у Женеві.
Проводив семінари й головував на конференціях, читав лекції в університетах для груп фахівців та на міжнародних конференціях в більш, ніж 70 країнах і продовжує це робити.
Член Пласту — Національної скаутської організації України від 1940 р., належить до куреня Лісові Чорти від 1946 р. У 2006–2008 рр. — Голова Крайової пластової ради — законодавчого органу Пласту.
Заслужений діяч науки і техніки України (1992). У 2010 р. заснував Благодійний Фонд «Богдана Гаврилишина». Один з учасників ініціативної групи «Першого грудня».
Від простого лісоруба до радника Президента — професійна кар’єра цієї людини вражає. Інженер, винахідник, викладач, директор Міжнародної школи менеджменту, модератор семінарів з філософії, голова міжнародних конференцій, консультант у понад 70 країнах на всіх континентах.
Богдан Гаврилишин активно працює для поліпшення долі людства. Він — автор трьох наукових праць і понад 100 статей різними мовами. Член Ради Всесвітньої академії мистецтва і науки, член Римського Клубу, іноземний член Національної Академії наук України. Одержав п’ять почесних докторатів, був відзначений Золотою медаллю Президента Італійської Республіки і двома медалями від Президентів України. Останніх 20 років немало сил віддає на розвиток України. Створив Міжнародний Інститут Менеджменту в Києві, Міжнародний центр перспективних досліджень. Від здобуття Україною незалежності, Богдан Гаврилишин є радником кількох Президентів України, прем'єр-міністрів та Голів Верховної Ради.
Наукові ступені:
- Ph. D. (Доктор Філософії-Економіки) у Женевському Університеті (1976)
- Почесний Ступінь Доктора Права, Університет Йорку, Торонто, Канада (1984)
- Почесний Ступінь Доктора Права, Університет Альберти, Канада (1986)
- Почесний Ступінь Доктора Права, Тернопільська Академія Народного Господарства
- Почесний Ступінь Доктора Права, Прикарпатський Університет ім. В. Стефаника, Івано-Франківськ
- Почесний Ступінь Доктора Права, Чернівецький Університет ім. Ю.Федьковича
Громадська діяльність:
- Дійсний член Римського клубу
- Іноземний член Національної академії наук України
- Член Міжнародної Академії Менеджменту
- Член Світової Академії Мистецтва та Науки
- Член Ради Фонду Жана Моне для Європи, Лозанна
- Член Наглядової Ради Української Правничої Фундації, Київ
- Академік Міжнародної Академії менеджменту та Світової академії мистецтва та науки
- Член «Baden Powell Fellowship» (з 2000)
Головування:
- Ректор Міжнародного інституту менеджменту — МІМ-Київ
- Голова Наглядової Ради Міжнародного центру перспективних досліджень
- Голова Крайової пластової ради — законодавчого органу Пласту
- Президент Тернопільської Академії Народного Господарства (сьогодні Тернопільський національний економічний університет), Україна;
- Голова правління Міжнародного Фонду «Відродження».
Відзнаки:
- Золота Медаль Президента Італійської Республіки (1975)
- Відзнака Видатного Інженера, Почесний зал, Університет Торонто, Канада (1986)
- Відзнака Президента України Орден «За заслуги» ІІІ ступеню (1996)
- Відзнака Президента України Орден князя Ярослава Мудрого (2005)
Автор більше 100 статей з менеджменту, освіти в галузі менеджменту, економічного та політичного середовищ.
http://bhfoundation.com.ua/Gavrilishin-B/book1.html
http://nauka.in.ua/resources/books/856
http://bhfoundation.com.ua/Gavrilishin-B/book1.html
http://nauka.in.ua/resources/books/856
Комментариев нет:
Отправить комментарий